1 Я прокинувся від шороху і поскрипувань дерев, Навколо була темрява,ліс і без перерв Доносилися голоси,точніше інтонації Не знаю правда це,чи мої галюцінації.. Не пам"ятав,чому я тут лежав непритомним Дотиком включив ліхтар в телефоні, Посвітив навколо і побачив справа від мене Зошит сірого кольору і надпис "Щоденник".
Я відкрив і почав читати дивні рядки, Були химерні малюнки і ніби мокрі сліди. Це історія життя простої дівчини, Та після слів написаних,складності стають простішими. Не було там ні імені,ні вказаного віку, Слова рвали папір,як рветься душа від крику. І не було там сміху,лише сльози і плач, Гори минулих поразок і нестерпних невдач.
Приспів: Без душі,без лиця і без імені, Її сердце живе там,де тіні всі. Де загублені душі скалічені, Не знаходять притулку у вічності. Постаті зникли у темряві, Вони ані мертві,ані живі. Розгорілось життя,наче вогнище, Розійдися пітьма,хочу жити ще...
2 Все починалось зі слів:"За що мені така кара?! Чому моє життя схоже на чужі кошмари? Я так стараюсь бути сильною,Чому я досі тут?" Прочерки і крапки,інтригований етюд. Коли їй було вісім-їх покинув тато, В однокімнатній квартирі,на мамину зарплату. Ледве вистачало ,щоби не вмерти голодною смертю, Це існування в Україні,будемо відверті. Терпіла насміхання вчителів і однолітків: "Ти невдаха!Сирота!Куда втікаєш?Звідки?" Ковтала сльози,терпіла,прибігала додому, А там ридала,ревіла,два роки потому. У мами появився другий,це як "легальний"вітчим, Вона дізналась про жорстокість,ну а це навічно. Невдовзі мама захворіла і мами не стало, Коли читав я ці слова-душу вивертало!
Приспів: ...
3 Я продовжував читати, і так розділ за розділом, Серце ранила слова,як пекучим пострілом. Вона втекла із дому,від бидла і п"яних компаній, Це,як втекти від алігатора в зуби піраній! Де ночі на вокзалі,знущання перехожих, Благання милостині біля домівок Божих. Недоїдання,постійні болі,повсякденне, Бажання закінчити давно початий щоденник. Але її ніколи не сприймало людство, Назва останнього розділу-"Моє самогубство". Я здригнувся!Пуста сторінка..Її фото.. І сліди від пальців..плями від болота.. Я придивився на фото і підвівся на ноги, Її очі від болю просили допомоги. Раптом я злякався,до плеча доторкнулась рука, Я різко обернувся...це стояла Вона...