Були часи,перо рукою майстра на бумазі Наносило чорнилом істини,душевні фрази Творило шедеври,романтичні сонети Історію кохання Ромео і Джульєти Ідеал,приклад для наступних поколінь Яке ніхто й ніколи не забуде протягом столітть Пристрасть,єднання люблячих сердець Істинні почуття нам нетямущим показав творець Можливо варто задуматись над тим Хто зараз поруч з вами,а ви з ним Чи дійсно варта уваги ця людина Яку,осіплений,називаєш друга половина Не потрібно віддавати за це своє життя Це не поема,зараз слово \"кохаю\"-сміття Не кожен може довестити,егоїзм переважає Одиниці правду кажуть,кажучи \"кохаю\"
Не блефуй,якщо кохаєш то кохай Ненавидиш,не тримай у серці,відпускай Відчуваєш,надію на щастя подаруй Вагаєшся,якщо не під силу,не пропонуй
Пройшли роки,століття уже минули Усі традиції залишили давно минулому Час обманів,дешевих і фальшивих фраз Двуличність у словах,час непотрібних образ В невагомість канули справжні почуття Лиш ці підробки емоцій нашого життя Невідповідність принципам,незначущість слова Боязнь,з голови на землю упаде корона \"Привіт,як справи?Зрозуміло,ну давай,пока\" Вконтакті мачо,в реальності не в'яжуться слова Значок онлайн,в мережі шанувальниць сотні А ти скажи кохаю в очі хоч одній Сопливі статуси про втрачене своє кохання Бо не потратив для збереження і долі старання Ти почуттям віддайся і сам відчувай Даруй посмішку щирим словом і кохай
Не блефуй,якщо кохаєш то кохай Ненавидиш,не тримай у серці,відпускай Відчуваєш,надію на щастя подаруй Вагаєшся,якщо не під силу,не пропонуй
Говорим дурниці,переконуєм себе у тому Що настало кохання в мережі,по телефону Ctrl+Alt+Del,знімаємо задачу Відновлюєм систему у стереотипи на удачу Чистий лист бумаги,вільний мозок без думок Прямуємо до мрії,все під силу,все буде ок В праві,нам по силам збудувати наше кохання Двох рідних душ,сердець закоханих єднання Я в себе вірю,ти повір у себе також Побудував історію Ромео і Джульєти на двох Історію в якій ще не завершений кінець Де поєдналися ритми закоханих сердець Це поки етюд,початок чогось нового Етап переходу до щастя від тривоги Заповни коханням пробоїни душевних дир А я закінчую куплет,всім щастя,мир
Не блефуй,якщо кохаєш то кохай Ненавидиш,не тримай у серці,відпускай Відчуваєш,надію на щастя подаруй Вагаєшся,якщо не під силу,не пропонуй