Люблю я, коли вун пахне, коли го чути на село Люблю я, коли на ньому співать ситий воробок Люблю, коли вун гріє, коли вун мнякне у руках Коли над ним літавуть сови, коли лежить вун на полях
Я люблю гнуй, гнуй, коли вун пахне, Коли го чути на цілий село Я люблю гнуй, гнуй, коли на ньому На ньому співать ситий воробок Люблю я, коли вун гріє, коли вун мнякне в газдуських руках Я люблю гнуй, гнуй, гнуй, ей, коли лежить вун на полях
Я люблю сісти на його громаді, далеко видіти з горба І вупити собі з кертами канчув іервеного вина Люблю я, коли гноять ним зимлю, я зимлю люблю, погноєну ним Коли в руках, руках го тримлю — я знам, же я є тої зимлі син