Цієї ночі я відчув пустоту, Мабуть, зараз помру. Закриваю очі - не бачу нічого, Відкриваю - те саме! Сиджу на краю, тримаюсь за вітер, Що волосся твоє десь розвіва. Немає жалю, немає страху, І болю вже місця нема! Нема...
І тут має бути жалістний приспів, Але слів нема! Не вмерла душа, вона просто пішла
Четверта ночі, чи то вже ранку... Головою об стіл. Немає думок, немає і сліз, Лише погляд униз. Відкрите вікно, та низько, зараза - Мабуть не уб'юсь. Хочу зібрати волю в кулак Та виходить, як воду в решето...