Цієї ночі я відчув пустоту, Мабуть, зараз помру. Закриваю очі - не бачу нічого, Відкриваю - те саме! Сиджу на краю, тримаюсь за вітер, Що волосся твоє десь розвіва. Немає жалю, немає страху, І болю вже місця нема! Нема...
І тут має бути жалістний приспів, Але слів нема! Не вмерла душа, вона просто пішла Поховати любов! Закрита труна, Зірвалась струна знов...
Четверта ночі, чи то вже ранку... Головою об стіл. Немає думок, немає і сліз, Лише погляд униз. Відкрите вікно, та низько, зараза - Мабуть не уб'юсь. Хочу зібрати волю в кулак Та виходить, як воду в решето...