Хтось цурається сліз - а ми їх навчили кричати. Нас провчали мовчанками - а ми не хотіли мовчати. Залишилися самі і всі думки в чати. Де повно хворих, кволих, вічно молодих і вічно здорових. Та насправді переповнених чужею брехнею. Не своєю. Чієюсь не тою. Ми прийшли сюди з іншою метою. З кожним новим рядком все більше комків в горлі, більше ком. Більше пробілів і латоричних запитань більше різних змагань. Все тяжче і тяжче Залишитись на плаву і не стати пропащим Наче вірус щось з середини поїдає. Нас не закусуючи зжерають. І моментами стає дуже важко – і здається, що лишилось ще пару затяжок. Нам залишається тільки віра у Бога і тих хто ще може. Ми знову молимось - бо Люди від нас відмовились. Нас вже давно замовлено – Тільки не Проси допомоги - домовились ?
ПРИСПІВ 2-Х
Я хочу аби кожен рядок – був стимулом для нас І кожен зрозумів що саме зараз цей час Бо хто якщо не ми Знайдем правильні шляхи через правильні рядки