Через отвір у твоїй свідомості
Витікає квітчаста отрута
ЇЇ сенси потребують розтину
ЇЇ смерть особиста порука
Червоні квіти її кров
Вона хотіла знов і знов
Торкатись лезом твоїх мрій
Летіти за безмежний обрій.
Порахуй на руках своїх розрізи
Ти вважаєш що для неї достатньо?
ЇЇ світ у обіймах байдужості
Поміркуй чи вона того варта?
Вона сміється коли біль
Вона радіє замість сліз
Предвесник мертвої весни
Пухлини ненависті скрізь
Їх не турбує те що коїться тепер з тобою
Байдужі люди повертаються к тобі спиною!
Їх не турбує те що коїться тепер з тобою
Байдужі люди повертаються к тобі спиною!
Твій мертвий світ!
Твій мертвий світ!
Я не знав що її мертвий мертвий мертвий світ!
Я не знав що її мертвий мертвий мертвий світ!
Я не знав що її мертвий мертвий мертвий світ!
Room 109 еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1