Заплелися у коси сотні тисяч доріг, Ці дурні хмарочоси я збагнути не зміг, То в полоні асфальту скам’янілі думки, Моє серце квадратне вже не пише віршів.
Приспів: Вогні, вогні... Асфальт, світлофори. Я тікаю з міста, Я тікаю з неволі.
То зриває мій дах, протікають всі труби, Досі ходжу на ногах, але далі не буду. Все навколо залізне, у повітрі лиш дим. Це ж моє рідне місто, як я досі тут жив?!