У літню теплу ніч наснився сон мені, З твоїх сумних очей покотилась сльоза, Розмова віч-на-віч, і я дав слово тобі, Подалі від людей, сказала, буду сама.
Поплач... Поплач... Поплач... Поплач... Хоч не за мною, але поплач.
З мрійливими зорями, що кохаються світанком там, Повернусь я один і як завжди ні з чим, Хвилина радості, а далі смуток, печаль... Навіщо це мені? Я буду краще, як ти... cам...
Поплач... Поплач... Поплач... Поплач... Поплач... Поплач... Хоч не за мною, але поплач.