Вчора я на ріночку була, Вчора я новіну почула. Кажуть люди непутяща тая сірота, гуляща й погана живє край села. Кажуть люди непутяща тая сірота, гуляща й погана живє край села.
Пагавор і дурна слава всюди на мінє. Як же ж мінє жити-бути бєдній сіротє? Візьму ж своє горе піду в полє його бить Ти же ж мені не мішай на світоньку жить
Стала своє горе тидо лаяти щей бить, стало ж мене горе моє благати й просить. Не бий сиротіно, не бий та й не лай, Краще до Дунаю від мене втікай. Не бий сиротіно, не бий та й не лай, Краще до Дунаю від мене втікай.
До Дунаю прийшла - там вода холодна, Ох ти вже сиротіно ні на що не годна. Їдуть люди з поля, жаліють міне, За що ж така доля бідній сиротє? Їдуть люди з поля, жаліють міне, За що ж така доля бідній сиротє?