Лецелі галочкі й ў тры радочкі, Зезюля й поперёд. Й усе галочкі по лугах селі, Зезюля й на каліну. Й усе галочкі зашчэбеталі, Зезюля й закувала. Й ішлі дзевочкі й у тры радочкі, Ганночка й поперёд. Й усе дзевочкі по лаўках селі. Ганночка й на посаг. Й усе дзевочкі песні запелі, Ганночка й заплакала. -Ой, чого седзіш дай чого плачэш, Молодая Ганночка? Ох, чы жаль тобе татка роднэго, Чый подвор'ечка ёго? -Ох, не жаль мене татка роднаго, Шчэ й подвор'ечка ёго. Только жаль мене русое косы, Шчэ й дзевочое красы.