В моє вікно постукалася Осінь, і мишкою шмигнула за поріг. Як завжди - без причини,без запрошень прийшла собі...І не впустити гріх. Нехай окутає теплом багряних вулиць, чи розповість свої історії дощем. Поставить легко крапку у минуле, і заховає всі турботи під плащем. Вкінець,як завжди,посміхнеться, й дістане подарунок крадькома Вона така... - подруга мого серця. Й знайомство довжиною у життя. 4.09.14