не існує ні тебе, ні мене. я все вигадав. немає закоханих сердець - це суцільна вигода. я все продав, себе віддав, та ти не там, де мій душевний храм шукає відчайдушно-милих дам.
здається, зараз сам, лиш музика залишається поряд, на душі легкий шрам, який залишив твій милий погляд. закрив штори, тепер цей спогад не проб'ється в серце, це наче промінь сонця, який відбивається в люстерце.
частенько червоні очі здають твою тушу мовчки, частенько рими виливають душу на листочки. я знаю точно, що не буде фінальної точки, точніше ніхто не поставить крапки остаточної.
ось так і буде далі, є ти, є я, але нас немає. загалом - ми чужі люди, але тихо час діймає. у кожного струна згорає, кожного щось тримає, що не кажи, але серце пам'ятає.