сьогодні в компанії познайомився з дівчиною вона мені здалася витонченою калиною і посмішка її припала в душу і тепер любити її мушу
говорили, жартували, себе проявляли спілкувались, сміялись і нічого не боялись твої очі чомусь мені запамятались і те як ми по осінньому парку прогулялись
вокзал, вечір, жарти, сміх це все було прекрасно для всіх провели чудовий день разом і всі були захоплені екстазом
ви прекрасні як пелюстки троянд ви сяяли як світ гирлянд дякуєм за таку прекрасну мить треба буде якось знову повторить
люблю тебе, це більше ніж кохання поглянь в вікно, це більше ніж прохання вірь в себе, це не моя примха знай, я твоя вічная підтримка
у ці осінні дні не можу думати про себе як падає листок з оранжевого неба так само падаю я з думкою про тебе подам я руку, як буде в цьому та потреба
не можу забути знаменуючий той день коли зустрів тебе я вперше не можу полюбити я якоїсь кралі любов не пройшла, вона живе зі мною далі
зустріч ця невиходить з моєї голови два дні живу я цим поглядом чудним кидаю я тобі своє серце, лови цей день був для мене ніби судним
десь на землі, там де вітер співає мою пісню.. блукає він, і в вечірньому небі чітку бачить картину колиски нічну, невгамовно його думки летять в небо, одвічно
шукає собі щастя , мелодічно лунає твоя пісня повз вітер, навічно ці ноти в його голові, безкінечно він в пошуках коханої, логічно
думати не в силах, катастрофічно потрібна любов для серця, лячно бути самому завжди, циклічно проходить його життя в стороні, періодично
грають ці ноти в душі, гармонічно без всякого смутку та журби, хаотично живе він сам по собі, незвично чути цю пісню в душі
люблю тебе, це більше ніж кохання поглянь в вікно, це більше ніж прохання вірь в себе, це не моя примха знай, я твоя вічная підтримка