Rwolf - Моя Атлантида (IamDo prod.) | Текст песни

• Тексты песен
• Rwolf
• Моя Атлантида (IamDo prod.)

******************************************************

каюсь, поки не можу втілити в життя свою мрію,
ніхто не знає про що на балконі напів-сонно мрію.
в душі холодно, тісно - не вистачає зовсім місця,
вона - наповнена змістом : простим, трохи грішним.

моє бажання незвичне - побачити полярне сяйво,
добиватись змін душі - свідомо, яро, явно.
я не людина здавна, хоч в мене старі стереотипи,
потребую аргументовані думки, правди - не стерео липи.

я назавжди втратив батька, і часом живу минулим,
не дозволю собі, щоб пам'ять і дух наяву втонули.
розумію - нічого не змінити, та все ж гребу по дну,
тоді це здавалось смішним, а зараз в собі кричу :"люблю".

тобі стільки не встиг сказати, а вже немає такої змоги,
шукаючи собі якесь виправдання виплакали всі очі сльози.
цей трек - точка збою. цей текст - моя сповідь.
цей текст - моя сповідь.

******************************************************

щось виривало крила, і без слів у слід кричало :
"мовчки шукай підтримку, де вона була - її не стало.
сьогодні відчув поразку - завтра виграєш вдвічі більше,
тільки коли мине біль, ти зможеш все зрозуміти."

щось виривало крила, я не розумів чому і звідки,
куди подіти біль і злість, як вилетіти з клітки.
немає правди без брехні, не бути щастю без бою,
я боюсь лиш одного - доведеться залишитись самому.

******************************************************

не жаліймо тих, хто згоріли - вони хоча б загорались,
до моєї мрії рукою подати - вона лишень за горами.
недолюблюю костюми, сорочки - посадив їх за Ґрати,
однолітки полюбили офіційність - не буду за їх правилами грати.

стандартна зустріч свого друга - "привіт, брате",
ти завжди залишаєшся кременем - твердим камнем.
я приходжу до тебе, коли збився - це не шабаш здавна, -
це, свого роду, відновити заводські налаштування.

всі відчували момент, коли нічого не вдається,
це стимул прикласти зусиль, а ось і фінал - нарешті.
шрами прикрашають мужчину, а як щодо порізів серця?
їх зовсім не видно, але вбивають краще, ніж решта.

демони кудись поділись, але я знаю - мене досі шукають,
наробив багато дурних помилок - усвідомлюю, каюсь.
хоч доля не один раз припідносила бій, я все ж тут.
хоч доля не один раз припідносила біль, я - живу.

******************************************************

щось виривало крила, і без слів у слід кричало :
"мовчки шукай підтримку, де вона була - її не стало.
сьогодні відчув поразку - завтра виграєш вдвічі більше,
тільки коли мине біль, ти зможеш все зрозуміти."

щось виривало крила, я не розумів чому і звідки,
куди подіти біль і злість, як вилетіти з клітки.
немає правди без брехні, не бути щастю без бою,
я боюсь лиш одного - доведеться залишитись самому.

******************************************************

в вчинках керуюсь мозком, серцю часом немає місця,
душа - Атлантида, спливає, коли розриває, тісно.
тут не заспокоїтись думками, вихід лиш один :
написати на папері все, що в майбутньому колись згорить.

є речі, які боїшся, чи просто не хочеш визнавати,
такі як смерть, невинна втрата, чи просто зрада.
людини вже немає, а ти досі чекаєш, що вона постукає в двері
уявляєш собі серіал, і що актор повернеться після декількох серій.

з часом буде легше - говорять всі
час лікує рани - говорять всі
ви ж навіть не знаєте, що таке кожного дня, кожної години,
хвилини, секунди насправді, на собі, відчувати біль

це не мій текст, а душі. вона накричала на папір.
виплюнула все як було, поки залишалась на воді.
частина баласту втрачена, їй знову місце на дні,
тепер навіть мені стало зрозуміло, чим я жив тоді.

******************************************************
якщо острів над рівнем моря - я пишу вірші,
пишу тексти, треки - все що є на душі.
назріваюча пустота розбиває лід вовку,
моя атлантида повільно спу

Rwolf еще тексты