у кожного мільйони справ, та ще більше діл, навколо повно, в лапках, "вільних тіл". чому ти вибрала саме мене - не розуміють інші, мене чекає батл, а я пишу трек своїй дівчині.
назвемо це першою причиною добрих відносин, коли партнеру важко, а він всеодно тепло доносить. коли не вдути, а губами доторкнутись до носа, в її очах це і вирізняє коханого з маси хлопців.
нехай другою причиною буде особливе відношення, воно дає тобі фарби серед сірого оточення. завдяки ним ти можеш повністю розкрити крила. не собі, а їй. щоб вона високо взлетіла.
останнім кроком до щирості являється знята маска, вона до кінця думатиме, що її чекає пастка. наважившись на крок далі - серця передай частку, нехай має найдорожче :(твою-свою) вашу правду.
********************************************* ми зовсім з іншого оточення, в нас мало спільних тем, та й навіть наша музика тримає різний темп. основне не те, що є мільйон проблем, а що ми їх долаєм разом, я з твоїм, а ти - моїм плечем.
********************************************* пишу тексти, коли болить, ти - не моя трагедія, в кожному тече нить, можливо, навіть, генія. тому коли все добре, вірші втрачають певний сенс, коли розриває з середини, вдаються перли - текст.
все ідеально? навпаки - проблем міліарди, іноді бувають між нашими серцями - милі, ярди. з тобою розумію : всі принципи не мають сенсу, хоч часто ночами якісь крики лунають серцю.
якщо чуєш мій голос - пам'ятай : говорить душа, це мій, чи не єдиний, піднятись угору шанс. очікую битви - настав покоряти гори час, коли добре - готуюсь до поганого - наче вогник згас.
чи дійсно тебе кохаю? віриш? не знаю. скільки ми будем разом? гадки не маю. скажу лиш одне : без тебе - повільно згораю. все втрачає сенс, поки з тобою вільно літаю.
********************************************* нам ніколи не скласти цей пазл, я зовсім не романтик, туман між нашими серцями не перекриє ніколи світанок. можливо пролунають слова наостанок, можливо буде і так, поки наші тіла зустрічають окремо ранок, серця б'ються в один такт.