Знаєш Ань... кажуть... що від любові до ненависті - лише 1 крок... і знаєш... я його зробив... я зробив цей крок *лише один крок*
---------- Дістало розуміти всіх, а хто мене, Коли нарешті стане плюс на місце тире І місяць дере горло, не можу так більше, Плюс ще досі розбиває та біль в щенд
Від неї, я ж не знав що вона психопат, Дала крила. *Підпалила* і я тихо падав, Як психо надом. Бо типо анатом, Рвала на частини, тихо так падло.
Під видом ката тепер уві сні лиш, І чуєш? Забудь все, всі пісні ти. Нехай один, та повір, пройду крізь проблеми, Жаль що ти не ЕМО - пустив тобі б ніж по венах.
Більш не треба мені, з кровю змию спогади, Щоб ніхто по твоїх граблях вже не походив. Бо для мене любов була актуально від до А для тебе застаріла скоро як пятий віндовс -------------- Проти всіх я закінчуючи що почав Просто біль не дає спати по ночах. По сто - ні, не на це я захворів, Холод мій викидає зайве за поріг.(х2) ------------- І та, називай мене психоаналітиком, Бо аналізував тебе, але потім світ не в тон, І фейк то сто процентів, ілюзія, так було? І тепер новий том пишу дивлюсь на тебе під кутом.
Бо тепер на поличні, без афтографу нажаль, Як його, третій раз поюзати нема бажань? Бо тоді як фарш розлізався, ні... не через тебе. *Це ж я втратив почуття, це ти стала Sad'om*
І де той детокс від тебе, ну скажи??? Ей Хаус дай вікодину, ти ж не Вілсон, ти не жид. Біль не стих, ти ж не з тих, і тепер дим там де ти. Не відьма звичайно, це я випадково тебе спалив....
А тепер свали з голови, бо половину винесла, Текст не зі зла, просто серце не із скла. Я надіюсь ти світ мій зрозуміла, Я хотів полегше, але через тебе лиш зумів так. -------------- Проти всіх я закінчуючи що почав Просто біль не дає спати по ночах. По сто - ні, не на це я захворів, Холод мій викидає зайве за поріг.(х3) -------------