Останній подих у душі вбиває до останку
Ламає крила на спині із ночі аж до ранку
спинися, розум уві сні і кроки ледь повільні
гора незрозумілих слів веде до краю прірви
не відпускає і веде в невизначені далі
немов в пустелю голосів, мелодію печалі
згорає день у зяйві зір, він більше не настане
якщо не прийдеш ти, цей дим ніколи не розтане
у полоні днів полечу до мрій
може, там знайду я світла
шаленіє час, що забув про нас
догорає вогнями ніч, падає вдаль,поміж хмари, де немає твого тепла
хай проміння твоє мене огортає і моє серце зігріва
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1