1. Що ти робиш з моїм життям? Мнеш у руках, як клаптик паперу, дістаєш із кишені сірник, і розвіюєш попіл у атмосферу. Ми живемо у різних світах, і спілкуємось різною мовою. Ти важаєш зі мною щось не так, ну, а я , як завжди, згоден з тобою.
Пр. Ти -- не така, як всі, що були до тебе Ти -- не така як інші, це мені і треба.
2. Як стояти на битому склі, босоніж, під осінньою зливою. Це найкраще відомо тобі, через це погляд твій віддзеркалює кригою. Ти ненавидиш в домі сміття, і ненавидиш будь-яку зброю. Ти вважаєш коротким життя, ну, а я, як завжди, згоден з тобою.
Пр.
3. Кожен має в кишені квиток, справа часу коли хто від'їде. Не потрібно для цього казок, то є нам невідомо, кому хто набридне. Що ж тоді залишилось мені? Більше часу чекать на пероні. Поки поїзд привезе нас туди, де с тобою не згоджусь, напевно, в останнє.