І хай нам земля буде пухом, а суха трава - колючим пледом...
Ти приповзеш із нізвідки в нікуди, Туди, де ніколи не шастають люди. Ми будем з тобою літати поволі І станем колись дарунками долі.
Ти кулькою будеш, дивом зеленим, А я неодмінно горнятком з-під меду, Я буду крутити педалі шалено, А ти моїм станеш велосипедом...
Ти приповзеш із пустелі в болото, Тобі нелегкої задам я роботи: Ти будеш сосиску смажити в тісті, Робити зарядку і грати у \"твістер\".
Тобі принесу я цукрову тростину, вау-вау, Солодку із неї збудую хатину, вау-вау... І тут я прокинусь, зітхну безнадійно, А ти там сопітимеш в зошит лекцій-ний...