Sagitta - Квартира | Текст песни

• Тексты песен
• Sagitta
• Квартира

Пухнаста Доля під Його балконом,
Ніким не створена, плела пожовкле листя
Із мертвих мрій. Холодним, незнайомим,
Чужим вогнем спалахувало місто,
Світилось неживим своїм неоном...

Зненацька Він помітив серед ночі
Ту дивну Тінь під вікнами людей.
Він пожалів Її замерзлі очі,
Впустив до світу тисячі дверей,
Зачинених на тисячі замочків,

До світу сходів і байдужих сірих стін...
Він теплим подихом зігрів маленьку Тінь
І замість того світу інший світ
Створив на полотні бетонних плит.
І Тінь тремтіла пульсом тих картин.

Мов пензликами, малював свічками
Сім небосхилів, всипаних зірками.
В поштових скриньках вогняні комети
Кружляли в божевільному балеті,
Газети спопеляючи хвостами.

По сходах струменіли океани,
Перила обвили гнучкі ліани...
І ніжно, заспокійливо бриніли
П*янкі гітарні струни, і чорно-білі
Тремтіли пелюстки фортепіано.

Сатири, ельфи, гноми, леприкони,
Єдинороги, фенікси, дракони -
Він всесвіт вмить поклав Їй коло ніг!
Віддати лиш одне так і не зміг...

Маленький ключик... до його квартири...

Sagitta еще тексты