I Це не смерть, тобі здалося, біль та рани не твої, Все, що було в тебе досі вже в минулому бутті. Це не смерть, не покаяння й кров, яка із рук твоїх Не червона, а блакитна, ти один такий з усіх... бо це не смерть... один з усіх... і це не смерть...
II Це не смерть, кохання щире, до життя і майбуття, Через нього ти щасливий, через нього небуття. Біль пройде, настане спека та душа твоя німа Заговорить, наче дика й буде вічно вже жива... бо це не смерть... це не смерть... душа жива... це не смерть.
III Це не смерть, повір в слова ці, ти летиш, відчуй в собі, Віра, в серці, що в твоєму крила надала тобі... і це не смерть... крила твої... і це не смерть... це не смерть.
IV Ти літаєш і по небу, ти літаєш по землі, це не смерть, повір у себе, віра сльози зсушить всі... Це не смерть будеш радіти, не побачиш більше зла, будеш вічно ти вже жити, твоя вічність – небеса, а це... не смерть...