Ну що, все побачив? Так...мабуть.. це просто купа дерева і бур`яни
Не пам'ятаю коли вперше я зненавидів цей світ Не пам'ятаю коли став я таким замкнутим в собі Хоч жив неправильно, за те що було скоєно не смій Мене судити, а порийся краще в своєму житті! Ми всі в полоні почуттів, хтось від любові оп'янів Хтось жив паскудно та все звалить він на долю на богів, Жадаєм успіху і в цій погоні ми за взлетами Пройдемо ті шляхи, що на долонi переплетені Думками лину далі від життя із присмаком полину І хвилинами, я знаєш сам собі здаюсь огидним Як і ті, що виправдовують своє нікчемне Я Одним шаблонним виразом: "не ми такі таке життя" Живемо у лайні але за змiни одностайні, Ждем "Геракла" щоби вичистив ці "Авгієві стайні" Змін там не буде де йде рух по колу, там Де від розрухи навкруги рятують ті, в кого розруха в головах!
Приспів:
І хтось кричить: "Не діло в грошах!", та тут скрізь "купівля-продаж" Хтось в оковах вільний, а хтось на свободі - раб Шо плануєм так не буде Бо ми всі всього лиш люди I хай живе надія та в якої вже агонія
І під високим словом "правда" звідусіль лунає травля Вже ніхто не спить та в багатьох закрить очі По незвіданим дорогам блудим, бо ми всі всього лиш люди І ми лиш просто жити, жити і любити хочим!
2 Куплет
А в мене як і рік назад - дощ на душі Знов дорікне за стиль мені хтось із МС Їхні треки не такі, там тачки, суки, Hennessy Відсутність думки і плюс рими ніби кубик в тетрісі А час мов швидкісний болід, на біт усе, що наболіло, ОСЬ ВІН Я ЯК Є, та все ж інкогніто для всіх, Попереду рутини нескінченна павутина А позаду юність мов би цвинтар для похованих надій. І я колись згадаю як вночі писали довго Ми наївні тексти, і читали так, що аж зривали горло Бо читали щиро, хоч бува й не попадали в такт Читали з тим кого сміливо зараз називаю брат!