Ви чарівні, - панно! Ви чарівні, о панно! Такі тендітні, милі...
Усмішка Ваша так п'янить, що серце крається болить. Очі Ваші вогниками оповиті, а губи солодом оповиті.
Ех, панно-дівчинко, Ви ще й звабливі, хоч і неосяжні (невеличкі).
І все ж таки, то напевно моя є уява... Адже Ви, о панно, - незрівнянно, даровані мені лиш у сні. В буденності Ви належите чужим, Чужим химерам земляним.