Представляєш, як насправді буває, Зовсім не очікувано навіть. Ви півднем були, а північчю стали. Південною Ви дарували тепло, А північною Ви даруєте холод.
Від холоду Вашого - не помирають, Від холоду Вашого - не блукають, Від холоду Вашого - не кам'яніють*.
Від тепла Вашого - оживають, Від тепла Вашого - знаходять, Від тепла Вашого - тануть.
І все те, що написав – Побачив в Ваших очах. Очі - є дзеркалом душі, В очах бачу серце палке.
Та в очах Ваших - є те, Що таємницею зветься. І не важливо хто Ви є, Чи північ, чи то південь.
Головне, - що Ви є. І та, що є, - нехай пізнає, Душевне, щедре, Миле Господнє тепло… *[каменіють]