Я не можу знайти слів. Що тобі сказати? Більше... не пиши мені листи. Та все одно буду чекати. І з нами тиша...
Повернути час назад. Зупинити наш годинник- варто! Почути несказанні слова. І сердце б'ється без зупину
Приспів:
Намалюй мені море, яке любимо завжди. Знаєш... Раз і назавжди. Сумно...Нікуди не йди, Якщо кохаєш.
Малюнок на піску давно вже змили хвилі, Та в пам’яті у нас лишиться назавжди. Той вечір коли ми плели на небосхилі, Химерні візерунки, два серця – дві стріли. Коли б нам хто сказав, що все скінчиться скоро, Що нас розтягнуть дві країни на шматки. І виростуть між нами моря, пустелі, гори, Можливо ми розставили б усі крапки над «і». Але не думали, що це скінчиться колись, Вірили свято – ті почуття на все життя. І на прощання у вічності клялись, Стоячи на піску, позбувшися взуття. Тим часом небокрай строкато визрівав, Кидаючи під ноги палаючі зірки. У очі я твої без страху поринав, А ти з листа читала усі думки мої.