Чорний крук у небі! Гей-гей! І тому не шукати прощення Тому, рудому із портупеєю Що зібрав кобзарів веселих кіл Та й завіз у край без людей Та й залишив на призволяще Наступивши на груди пісні Своїм чоботом міднокованим. І летять над полями прокляття Полинню, полинню, полинню….
Розстріляним на світанку убієнним присмерком, потай Замученим в Україні і не в Україні Замореним голодом у 33-му на рідній землі, Створимо, браття, вічну пам’ять!