Я не зможу забути його кришталево-блакитні очі. Через силу згадаю, як вперше зустрілись на площі, Перший погляд ласкавий, розмови від ранку до ночі. Як зв'язок, що між нами був з часом ставав все товщим
На руці до кінця ім'я буде чорнилом палати, А в квартирі невтомно блукатиме його запах. Ще десь триста із лишнім днів я не буду спати Рахуючи час, що нестримно біжить на цих клятих старих циферблатах...
Написати листа у якому нарешті сказати всю правду, Як коханням своїм із середини душу зламав із кістками Написати, відтправити і нарешті поставити крапку В цій війні між майбутнім і тими втраченими роками
Я не зможу забути його кришталево-блакитні очі Та є й інші красиві, що зможуть тепло дарувати, Знаєш, окрім тебе знайдеться багато охочих Хто захоче очей моїх щастя пізнати..