Закінчується осені холодний, сірий день. Дивлюсь я у вікно, в далеке й темне небо. Хрипить стареньке радіо, шматки сумних пісень. Мені на самоті побути зараз треба.
І в непорушній цій, небесній далині Я бачу ключ птахів, які тепла шукають Вони лишають ці холодні, довгі дні І з болем все що рідне покидають
пр-в
В моменти ці, щось прокидається в мені В моменти ці, не маю я спокою Мені також набридли дні сумні Кричу птахам : "Візьміть мене з собою!"
Я також хочу зараз до тепла Бо серце у грудях покрила крига Мене так просто уб*є довга зима Моя душа чекає на відлигу
Але птахи мене з собою не візьмуть Залишать тут де не почути сміху І знов прокинеться у мені лють Що я приречений носити в грудях кригу