Хто б сказав? Чи хоча би підсказав? Як прожить,мені без тебе хвилину?
Я як птах! Дикий та самотній птах! Якого ти закрила у своїй клітці!
Відпусти,я благаю відпусти! Іще хоча би мить, і мені стане досить!
Поясніть? Чи хоча би натякніть? Чому?Твоя врода,настільки найвродливіша!
Як же так? Я роблю усе не так! Я давно вже і не твій! А ти мене не відпускаєш!
Отпусти меня родная! Мое сознание и я остаются, навсегда с тобою! Они там,где мы были с тобою счастливы! И ты знаешь? Моментами я вспоминаю, когда мы ходили с тобою по парку, светили ночные огни. Но еще красивей была твоя улыбка, отражаясь на этих лучах.