Надію убито, А ти знову Прокидаєшся в холодному поті Ти знову Підкоряєшся моді Ти знову Керуєшся банальністю змісту Там нема правді місця
Насправді там нема правді місця – Роздерли Україну,наче звірі із лісу; Просмалені димом міліцейські погони Нагадують про місце останнього схрону; Без бою і стону кидають за грати Надію в майбутнє, пожертва Ісуса забута, Лишився лиш присмак гіркий і неприємний… Якби тільки вирватись з тієї пустелі, Розбити реальність до щенту, Замість тоненьких голок у ноги і руки вбивають цвяхи, хотів бути Месією – оце твоя святість? Не зможеш ходить по воді босоніж і без тями…
Надію убито, А ти знову Прокидаєшся в холодному поті Ти знову Підкоряєшся моді Ти знову Керуєшся банальністю змісту Там нема правді місця
Насправді там нема правді місця Телебачення – перекручені вісті, Побачення з метою статевого зближення, Хоч гладь проти шерсті, всі коротко стрижені. Важко жити: зростаєш і бачиш, як мало ти в житті цьому значиш, щастя – хоч хата із дахом, коли не голий, не кволий, їсиш макарони, корона з гріхів, невдач та помилок, ложок, вилок та порожніх тарілок, облуплені стіни, протікаюча стеля, неприємна картина – твоя рідна оселя
Виходь, виходь!
Нові мандри брудними вулицями, кажемо «Годі!» Своїм польотам до зірок… За кроком стрибок – Атакуємо мозок, зомбуємо PR-ходами Обрізками з реклами… Не забудь подзвонити до мами!
Надію убито, А ти знову Прокидаєшся в холодному поті Ти знову Підкоряєшся моді Ти знову Керуєшся банальністю змісту Однозначно там нема правді місця
Автор Тарас Пасимок (AS_TAR) & Микита Шило (Sun General)