Клоуни-вбивці з відкритого космосу Відкривають твої чакри повністю… Холодною кригою й пекельним лоскотом – Сховатись від смерті не так-то і просто.
КЛОУНИ ПЛАЧУТЬ, КОЛИ НІХТО НЕ БАЧИТЬ, БЕЗ МАСОК І ГРИМУ ВОНИ СЕБЕ НЕ СТРИМУЮТЬ. ПІВНІЧНІ ПІЛІГРИМИ НЕСУТЬ МІШКИ З ГРІХАМИ І ГОРІХАМИ… У ЇХНЬОЇ ВТІХИ НЕМАЄ ОБЛИЧЧЯ, НЕМАЄ ПРОТИРІЧ І СУМНІВІВ У ГНІВІ, ВІДСУТНЯ ВІРА НЕМАЄ І ЗРЕЧЕННЯ, ЇХ ВТЕЧА ПО ТЕЧІЇ… В НІЧ НА СУБОТУ ПОВЕДЕ ЇХ ПРОРОК КРІЗЬ МОРОК ПІДЛОГИ, КРІЗЬ СТЕЛЮ В ПУСТЕЛЮ, ЧЕРЕЗ РУБІКОН ДО БОГА В СТЕПУ В ГІПЕРБОРЕЮ, ДЕ КІНЬ НЕ СТРИНОЖЕНИЙ, ОСІДЛАНИЙ ВОЛЕЮ, НА ГРИВІ ПРИНЕСЕ СВОБОДУ Й НЕСПОКІЙ.
Клоуни-вбивці з відкритого космосу Відкривають твої чакри повністю… Холодною кригою й пекельним лоскотом – Сховатись від смерті не так-то і просто.
Подібно до дивних роботів шумерів Клоуни різали світові паралелі; Кров’ю дерев і небесними сферами Вони стирали те, що можна було стерти… Землю було знищено динамікою часу… Мільйони разом застрягли в інкарнації… Клоуни сміялись Від єдиного їх подиху… Давні піраміди розсипалися в попіл, Вода у річках перетворилися у зілля, Моря палали полум’ям, як сухе гілля, Над пустелями нависли хмари із дощима… Клоуни дійсно нічого не залишили, З печальними очима стояли серед літа – Вони убили всіх, хто міг би їм служити… А знаєте, поміж усім цим що цікаве саме? Клоуни-вбивці – це ми з вами.