Я був вдома зовсім один
Мої батьки кудись пішли.
Раптом я помітив поруч
Привабливу коробочку.
Ой, крикнув я, яка красива!
Це справді файна іграшка.
І я підпалюю сірник
Як часто це робила мати.
Завжди, коли я один
мене тягне до вогню
Чому сонце є таким?
Чому й досі хворію?
Хапає він мене – я не противлюся
Стрибає з кігтями прямо в обличчя
Вгризається він в мене – відчуваю біль
І я стрибаю по кімнаті усій.
О, боже! Горить весь одяг мій.
Горить жакет – все сяє навкруги
Горить рука, палає волосся
Все моє тіло сяйвом згора!
Завжди, коли я один
мене тягне до вогню
Чому сонце є таким?
Чому й досі хворію?
Завжди, коли я один
мене тягне до вогню
Чому сонце є таким?
Чому й досі хворію?
Врятуй!
Вогонь мій ворог.
Я згорів – моя шкіра і волосся,
Все повністю зруйновано вогнем.
Із попелу, зовсім один,
Підіймаюсь до Сонцесяйва я.
Вогонь товариш мій!
Врятуй!
Serenity Fair еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1