Людство – це дохле створіння Позбавлене почуттів. Майже усі покоління, ховались за купою слів. Спокійним залишиться той, Хто залишиться лежати На холодній землі, навік тумани вдихати.
Шелест мізків.. ..не зжерти смерті.. Недосяжних.. ..буде роздерто.. Я відбиваюсь у ваших вікнах.. Сумніваюсь.. і не каюсь !!
Вони вас усіх дурять, Бійтесь, не слухайте їх! Коли закриються роти – почуєте скажений сміх. Подивись, у руці моїй – Суміш смерті і землі, Я нагодую їх із рук, всі теореми вже старі…
Шелест мізків.. ..не зжерти смерті.. Недосяжних.. ..буде роздерто.. Я відбиваюсь у ваших вікнах.. Сумніваюсь.. і не каюсь !!
ВАМ НЕ ВІРИМО !!! Чорна кров зраджує вашим серцям. ВАМ НЕ ВІРИМО !!! Це час для вибачень, не пропустіть..
Протягнута рука … Протягнута рука…
Протягнута рука тебе вб’є !!!!
Не зробив перший крок ? – Зневажаю !! Теореми я старі проклинаю !!