1. Є! Ти - моя солодка вато, Ти - отрута, вбиваєш повільно! Певно, ти це розумієш, Ти просто не можеш цього не знати!
Є! Ти - моя небесна кара, В злій омані моє серце. Мій розум у полоні! Він сплюндрований, розтертий...
пр. Я бетон, я асфальт, Я крихкий під твоїм тиском. Твоя міць, твоя сталь – Протискає мої мізки!
Перфоратор .., ти перфоратор!
2. У тісні куточки мене, Ти ховаєшся під шкіру. Наскрізь себе я дивлюся , Притуляючись до леза.
Розчиняйся в моїй крові, Розливайся по судинам. Я не дам тобі лишитись! Я не дам собі загинуть!
пр. Я бетон, я асфальт, Я крихкий під твоїм тиском. Твоя міць, твоя сталь – Протискає мої мізки! Припини, відпусти, Не лишай в мені пустоти! Я прошу, відпусти, Я благаю тебе, досить!