я не знаю що мені зараз робити, я хочу тільки одне, тебе сильно любити, гуляти з тобою не ві сні а на справді, благаю мені ти повір я не буду брихати
цілий день в квартирі, мої думки про тебе, хочу кричати забери назавжди звідси мене, забери від усіх заховай десь далеко, я хочу чути твій сміх, і дивитись на небо тільки з тобою себе добре я завжди почуваю, а як немає тебе, моє серце благає, кричить і сумує твої очі бачити хоче, але де ти не знаю, я не сплю вже дві ночі. напевно сумуешь за мною але не відчуваєш, що я сумую теж про це ти не знаєш. як холодно мені, без тебе не можу, заплющую очі і відкривати не хочу. бо як відкрию то побачу посмішку чужу, на дворі вже майже ранок але я ще не сплю. місяць сховався десь за горизонтом, тебе бачити боляче, як дивитись на сонце. ти завди будеш зі мною, в радості й біді, я не сумую за тобою тому що бачу тебе у сні приходиш до мене і усміхаєшся мені, я прокидаюсь відразу, далі буде як хотів. сам себе не розумію, що зі мною трапилось, я ніколи не дізнаюсь, чи насправді все приснилось. як тримала мене за руку, і дивилася в очі, для мене тільки головне шоб ти завджи була поруч. ніхто ніколи й нікуди тебе не зможе забрати, лише одна ти в мене є, благаю тебе це приняти. цю пісню послухай ще раз, і подумай про кого, я ці вірші написав і напишу ще як зможу. багато цікавого про все і про тебе, ну а зараз прийшов кінець, слів не має вже в мене. відчуваю в серці біль ледве помітний, тебе бачити хочу, не знаю куди себе діти. ми як малеча с тобою граємо у гру, один від одного ховаємся але я тебе знайду. бо хочу бачити її, цю посмішку красиву, мені нема що приховувати, я від неї шаленію. ці слова від душі я тобі написав, хоча вишли сумні, рядки в моїх віршах. побач мене якщо біль тобі приничив, пробач мене.... я не хотів.
я не знаю що мені зараз робити, я хочу тільки одне, тебе сильно любити, гуляти з тобою не ві сні а на справді, благаю мені ти повір я не буду брихати