запис та зведення: https://vk.com/club60095093 - Qualitative Records Shadow - http://vk.com/shadowjke - Юра Павлович Swom - http://vk.com/swom_lviv - Ярослав Васильків Magic - http://vk.com/id57898529 - Орест Павлович OtitO - http://vk.com/inoplanetuanun - Олег Степко Uno-Andrea - https://vk.com/id52535656 - Андрій Татусько
*Magic хмари на небі..на душі пустота, я біля твого під"їзду - ти вже не сама, знову в тебе паті - п"яні всі кругом, я піду додому, бо на душі вогонь, який мене вбиває, і серце розриває, кожен день минає, і я не забуваю, твою красиву посмішку,яка була чарівна, прекрасна ти. як квітка, сонцем зігріта - моя любов, але прийде час і вітер все розвіє, і всі мої думки понесе в даль, я знайду тебе, ти лише чекай..
*Shadow Місяць сходить, я виходжу на райони, Як завжди настрій убітий, але на приколі, Чому наше життя так швидко летить , Не встигаю обернутися, а втратив мить.. І ти з надією живеш вже кілька днів, що буде все краще, так як ти хотів, А з тим не зауважуєш, як час проходить Тільки з твого вікна вічно хтось виходить.. І як з тим боротися, де правда життя, Це щось схоже на початок кінця.. Коли ти сам з собою залишаєшся на самоті.. Чекаєш на то, що прокинешся у сні .... А насправді минають роки Проходять всі твої панти Всі кричать - винні в тому вони !!! ти просинаєшся і пишеш далі рядки!
*Swom ми ніколи не вгадаємо, шо буде завтра ми не завжди пам’ятаємо, шо було вчора деколи простіше опустити голову й мовчати прийти до дому і закрити всі на вікнах штори заплутавшись в думках ми забуваєм про світлофори ми забуваєм, що чекає хтось рідний вдома а ми по барах, клубах, парках і по магазинах стакан, бутилка, фляшка, сірники, контрацептиви в когось випадають батарейки із мозгів хтось є там, де би бути зовсім не хотів в паралельних темних вимірах своєї душі він заховає совість й дальше піде по житті ми дивимося вверх, а ліфт чомусь їду униз я пристібнуся перед тим, як завести машину хз, який життя сьогодні нам кине сюрприз може прийду до дому завтра, може за годину…
*OtitO Від заходу до світанку, моє місто спить, у століттях кожна мить, Пролітають ранком поїзда, вагони, стучать по рельсам, На станціях гудять перони,люди-клоуни, Артисти чорних вулиць, з тишиною не жартують, дурні цей світ руйнують, Нас забирають піски, змітають наші долі, Залишаючи лише нікчемні ролі, нас поглинає темнота, Мало хто побаче волю, не відчуєм ми уже спокою, Нашу біль змиють дощі, на думках холодні дні Рідні забуті, давно кохаєм зовсім інших, досвідом набуті, Господи прости усіх нас грішних, А почуття як квіти в’януть, і минуле все так манить, Зайду я хоть раз ще на її сторінку, побачу що вона щаслива, І на душі так гірко, що вже ніколи не будемо ми знову двоє...
*Uno-Andrea попередження: дивись куди ідеш втрачену своботу тут точно не знайдеш нашару шарити продавши шкуру заради забави шуршати поглядом шарілим по шпалам ржавих думки в сторону, відкинем борзоту випий водиці збий сушняк свій тут пропозиції твої не будуть в тему і так у кожного завжди свої проблеми день за днем, дим за димом рубає так що стаю я диким звіром грішно, так що ти маєш, подивись на себе як в банці шпрот ти, супроти течії шубу бабусі, з"їла моль бля а мені в кепці бейсбольній дуже прикольно барна стійка, мене не пре та трійку бокалів пропустивши не хмуриться Андрійко