Я дивний. Навряд чи мене пояснити. Навряд чи побачиш, як дома сидиш. Відчути лиш можна вночі в темноті. І ваше тремтіння – поклони мені.
Я глибоко в темряві тихо сиджу. Свій світ від навколишніх я стережу. В душі затаївся, Моменту чекаю.
Не заглядай в підвал, Я вже десь там сиджу. Лиш нахились до ліжка, Пекло покажу. Ти не виходь на двір, Я там тебе чекаю. Я скрізь і я ніде, Ти це запам’ятай.
Куди не поглянеш за кожним я ходжу. Сховатись від мене ні один не зможе. Тікати? Куди? Все одно дожену. Я ходжу по небу і ходжу по дну.
Я поряд з колиски. Я супровід твій. Я вічний мисливець. Я всіх і нічий. Відкриєш ти очі, я дивлюся в них. Ти це відчуваєш, тому і притих.
Не заглядай в підвал, Я вже десь там сиджу. Лиш нахились до ліжка, Пекло покажу. Ти не виходь на двір, Я там тебе чекаю. Я скрізь і я ніде, Ти це запам’ятай.