Життя диктує правила, питає, чи готовий Рушницю взяти в руки і битись після крові? Напризволяще кинути батьків старцювати, Дівчину кинути кохану і піти воювати?
А ворог пнеться, рветься, атакує - Ти голодний, холодний, без зброї Вдома батько й мати сумують, Не розважать дівчини одної...
Не здобудете нічого, крім перемоги, Від попа цукерку з цукру - більше нічого, Дехто береже коріння, хтось порядок денний, Хтось ховається в коморі, решта - ще зелені!
Як не хочете - не треба, лягайте, вмирайте! Москалі хай вас потопчуть! Самі обирайте!