Я мало сплю і погано засинаю, Прокинутися зранку – гірше буває! Згадати про те що було вчора ввечері – Абсолютно ніякого шансу немає. Зранку світить сонце та блакитне небо, Люди кажуть добра погода, А як на мене, то найкраща погода – Саме тоді, коли на дворі непогода!
Приспів: Я прокинувся і зрозумів, що пропав! У свою поглянув душу – там нічого нема! Там щось було, але так давно, – Не знаю що саме, не пам’ятаю... Відчуття таке неприємне! Відчуття таке неприємне! Його в собі тримаю, Мені здається я вмираю!
Коли я вдома, я завжди ходжу в тапках, Бо в моєму будинку вже давно потік дах! А може не потік, може зовсім не було його, Взагалі мені зараз не до нього... В мене мерзнуть ноги, в мене мерзнуть руки, В мене сохне мозок і хлюпає мій ніс – Я знаю цю болячку, я про неї десь читав, – Не хочу нічого, сам себе захомутав!
Приспів: Я прокинувся і зрозумів що труба! Подивився в свої очі – там нічого нема! Там щось було не так давно, Я знаю, що себе вбиваю! Відчуття таке неприємне! Відчуття таке неприємне! Його в собі тримаю, Мені здається я вмираю! Мені здається я вмираю...
Я не казав, що я не піду, Навіть якщо один знову буду я, Більше ніколи не повернусь, Все, що було, минуло – це ілюзія! (весь куплет – 3)
Вона казала – відпусти себе на волю... А я не можу, бо я прокляв свою долю! Я не втрачаю свідомості, ну хіба що трішки, Конячу дозу корвалола – і до ліжка!
Приспів: Я прокинувся і зрозумів, що труба! У дзеркало поглянув – там нікого нема! Там хтось був, не так давно, Це не важливо тeпeр... Я нічого не відчуваю! Я нічого не відчуваю! Я нічого не відчуваю! Я... я... я вмееер!