ХОЛОДНО, НАВІЯЛО МОРОЗАМИ, МЕРЗЛІ СЛЬОЗИ, НЕНАЧЕ ТОЙ ХТОСЬ, КОМУ ЦЕ ПОТРІБНО ЗАТРИМАВ ВЕСНУ,У ПОЛОНІ БЕЗ СНУ, НАМАГАЄШСЯ ЖИТИ, ЯК ВСІ, ТА НЕ МОЖЕШ, БО ХОЛОД В ДУШІ НЕ СПИНИТИ, ЩО ЗРОБИШ, ЗВІЛЬНИТИ ВЕСНУ З- ПІД КОВАРНОЇ КРИГИ, Я МУШУ ОСТАННЮ НАДІЮ ВТІЛИТИ В ЖИТТЯ, РОЗТОПЛЮ І РОЗВІЮ ТІ БАЙКИ, ЩО ТРЕБА ПЛИВТИ ТЕЧІЄЮ НЕПРАВДИ, ХТО ПРАГНЕ ШУКАТИ, ТОЙ ЗНАЙДЕ В СОБІ ТУ ВЕСНУ.....
* * * ТИ МЕНЕ, МАЛЕНЬКА, РОЗБУДИШ ВРАНЦІ, ЗРОЗУМІЮ, ЩО БАЧИВ ВЕСНУ УВІ СНІ, ЯК НА СКЕЛІ БОРОВСЯ З ЗИМОЮ, БІЛЯВА, ПОРОШИЛА МЕНІ ВСІ МОСТИ, ТИ МЕНІ ТИХЕНЬКО НА ВУШКО: "ДОСИТЬ", ПІДІЙДЕМ ДО ВІКНА, ЗАВІРЮХОЮ ЗЕМЛЮ ЗИМА ВСЮ МОРОЗИТЬ, А МИ ПОРУЧ, І З НАМИ ВЕСНА....
* * * ХОЛОДНО, ТИ Б МЕНЕ ЗРОЗУМІЛА, ЯКЩО Б Я НЕ ВИГАДАВ ПРИСПІВ ПРО НАС, І ПРО РАНОК ЗИМОВИЙ, А ТИ З МОНІТОРА НА МЕНЕ, КУМЕДНІ В НАС СХЕМИ, ЗВІЛЬНИТИ ВЕСНУ З- ПІД КОВАРНОЇ КРИГИ, Я МУШУ ОСТАННЮ НАДІЮ ВТІЛИТИ, ....ЗА НЕДІЛЮ ДО КІНЦЯ СВІТУ, Я ДО ТЕБЕ ПРИЇДУ, ЗАБЕРУ І ПОЇДЕМ, РОЗПОВІМ ПРО ВЕСНУ, І ПРО ТЕ, ЯК МЕНІ ТИ ПОТРІБНА.....
* * * ТИ МЕНЕ, МАЛЕНЬКА РОЗБУДИШ ВРАНЦІ, ЗРОЗУМІЮ, ЩО БАЧИВ ВЕСНУ УВІ СНІ, ЯК НА СКЕЛІ БОРОВСЯ З ЗИМОЮ, БІЛЯВА, ПОРОШИЛА МЕНІ ВСІ МОСТИ, ТИ МЕНІ ТИХЕНЬКО НА ВУШКО: "ДОСИТЬ", ПІДІЙДЕМ ДО ВІКНА, ЗАВІРЮХОЮ ЗЕМЛЮ ЗИМА ВСЮ МОРОЗИТЬ, А МИ ПОРУЧ, І З НАМИ ВЕСНА....