Знаєш, в житті нічого не буває просто так. Кожна дрібниця, кожен крок, кожен подих - все це міцно прив'язане до маленьких рук долі. Інколи вона смикає короткі нитки цього незрозумілого почуття, коли ти незнаєш що з тобою. Тебе тягне до неї. Ти шукаєш її очі, її наймилішу посмішку серед незліченної кількості людей. І ось, коли ти знайшов її, коли ти дивишся на неї, чуєш як швидко б'ється твоє серце. І розумієш, розумієш, що ти кохаєш.
Подивись на блиск в її очах, "обійми" - шепоче щось в тобі, шепоче щось в тобі. Ти вже тут, так близко до мети, ти вже тут, щоб почути "ні", почути "ні". Сховалось сонце, почався сильний дощ, усе пропало, згоріло, згоріло як папір. Знову ніч, втопись у самоті. Знову ніч, знов холодно мені без тебе.
Без тебе я, не я. Без тебе настрій нуль щодня. Без тебе темно у вікні. Без тебе холодно мені. Без тебе я, не я. Без тебе...
Завжди дивився я назад, повертався в ту прекрасну мить, коли ми у двох, лиш я і ти. І тільки спогади в мені, коли ми з міста йшли самі, під дощем, лиш я і ти, і ми у двох.
Без тебе я, не я. Без тебе настрій нуль щодня. Без тебе темно у вікні. Без тебе холодно мені. Без тебе я, не я. Без тебе...
Але ні, здавалось так мені, думав я, згорю у самоті. Обернувся, побачив очі твої. Не повірив, знову разом. Знову разом, ми ідем у двох. Знову разом, немає тих думок. Знову разом з тобою назавжди. Знову разом, зі мною ти. Знову разом, ми ідем у двох. Знову разом, немає тих думок. Знову разом з тобою назавжди. Знову разом, зі мною ти. Знову разом, і рука в руці.
Без тебе я, не я. Без тебе настрій нуль щодня. Без тебе темно у вікні. Без тебе холодно мені. Без тебе я, не я. Без тебе...
Знову разом, ми ідем у двох. Знову разом, немає тих думок. Знову разом з тобою назавжди. Знову разом, зі мною ти. Знову разом, і рука в руці...