Там під Львівським замком старий дуб стоїть,
А під тим дубочком партизан лежить.
Він лежить, не дише, він неначе спить,
В золотім кучері вітер шелестить.
Над ним стара мати стомлена стоїть
І до свого сина тихо говорить:
«Сину ж мій, ти, сину, дитино моя,
Були б тя не вбили, якби не війна.
Як ти був маленьким, батько воював
Він за Україну голову поклав».
Не плач, стара мати, син героєм став,
Він за Україну голову поклав.
Spivogray еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1