Біль і страх, пристрасть в очах, по ночах, в чужих містах, по чужих вулицях, в незнайомих лицях, аромати Франції, грації, знаєш, а ти маєш рацію, маєш час про це думати, маєш все і всіх... Закохані пари в парках, розкидують життя по картах, а я цього не вартий, ти й зараз думаєш, що це все жарти, а я жертва, тіло вже мертве, але почуття живі, кажу відверто, уві сні, на бурезі бажань, а я на дні, і без повітря, кричу, що ти найкраща в світі, та двері вже всі закриті, в руках червоні квіти, а ми з тобою неначе діти, я звик цьому всьому радіти, цінувати кожну наступну хвилину, як я до тебе лину, бетонні стіни розбиваю руками, я іду до тебе, я не актор цієї драми, незнайомі дами стріляють поглядом у свіжі рани, стоп, не забувайте, я з вами...
Приспів: Біль і страх, пристрасть в очах, а я не вірю, що від нас залишився один лиш прах, і знову чекаю, страждаю, від болю серце догорає, тихо шепочу – кохаю.
Знайомий номер в пам’яті, стерті телефонні клавіші, позивні без відповіді, лише іноді чую голос твій, я сам не свій при зустрічі, засніжене місто, білі вулиці, в сльозах обличчя, серце кличе, будь ближче! Босоніж по розбитій вазі, в екстазі я перебираю фрази, від радості немає болю, немає страху, прокинувшись від нічного жаху, кава, дим, спогади про Лондон, Рим, був з тобою я, тепер один, загубився серед мрій, не смій, не шукай мене, не жалій, в світ повертайся свій, біжи, не стій, а я залишусь тут, без ніжних рук, без слів, в полоні тиші, нехай керують мною сили вищі, Боже мій, допоможи мені, зрозумій божеволію, хочу спокою, вкажи вірний шлях, вірну колію...