1-ий куплет: Знову ти заблукала, а я знову тебе не знайшов... Все дуже заплутано, наче в якомусь телешоу, Але проблема в тім, що я не в захваті від сюжету І ради слави, не готовий принести таку жертву.
Сенс популярності, якщо тебе немає поряд? Як відомо, без своїх ліків помирає хворий; І мені негайно потрібно прийняти дозу, А інакше - я просто увійду у стан анабіозу.
Ти, наче космос: хоч і близько, але так далеко. Візьми мене за руку, та й полетимо ми в небо - Подалі від усіх злих, нехороших людей; Полетимо до своїх ми мрій та ідей.
А якщо навіть хтось стане у нас на заваді, Я зроблю усе можливе, щоб змогли ми рухатись далі. Але є одна проблемка, і вона досить вагома: Один з одним ми ще не знайомі...
Приспів: Для мене ти незнайомка, Для тебе я незнайомець. Ти звичайна дівчина, А я звичайний хлопець.
Відкрий ти своє серце Та подай мені руку, І я обіцяю, Що буду не просто другом.
2-ий куплет: Я не знаю хто ти, і навіть не знаю, як тебе звати. Любов – це, наче гра, а я гравець дуже азартний, Готовий на все, щоб отримаи головний приз: Піднімаюсь вгору, бо не хочу опускатись вниз.
Я знайду твій погляд серед цієї сірої маси. Ми не на карнавалі, тож давай уже знімемо маски, Щоб побачити один одного щирі усмішки. Часу не вистачає, і його завжди залишається трішки.
Коли потрібно сказати щось значуще, щось важливе, Твій образ для мене, як для пустелі очікувана злива, Як для дітей солодощі, як для студентів відпочинок... Я знайду тебе, але поки що не знаю, яким чином.
Подай мені хоч знак, або яку-небудь підказку І обіцяю: у нас буде все прекрасо, наче у казці - Принц знайде принцесу, а принцеса відшукає принца. Досить ховатися, і покажи своє обличчя.