Ой співаю коломийки весело-весело, Чути мої коломийки натретєє село. В два голоси заспіваю, два голоси маю - Один пущу по діброві, другий по Дунаю.
А де ж я вас, коломийки, де я вас подію? Заберу вас в запасочку, по полю розсію. А як прийде мій миленький нивоньку орати, Буде тії співаночки по полю збирати.
Ой ковалю-ковальчуку, зроби-но мі дримбу, Ой дам тобі миску муки, не зроблю тя кривду. Ой дам тобі миску муки, іще кусник сала, Щоби мені таку зробив, щоб сама заграла.
Сів си дурень коло мене, та й гадки не має, та й сам мене не цілує і другим не дає. Ой не сідай коло мене, бо мі буде стидно: Я дівчина як калина, а ти - як страшидло!
Ой мала я миленького, ой мала, ой мала, Поставила на воротях - та й ворона вкрала. Ой мала я миленького но штири неділі - Пішов в поле волочити - комарі го з*їли. Ой мала я миленького, та го утратила - В Коломиї гать урвало, та ним загатило. Ой мала я миленького на трошки, на трошки - Післала м*го воду брати - втрутив дідько з дошки. Ой мала я хлопця, хлопця, та й хлопця Андруха - Поставила над водою, та й украла муха. Ой мала я миленького, Івась називався, Та я його не любила, бо він не вмивався!
Попід гору високую літають єндики, Нічо мені не в голові - йно єдні музики. Ой брала я конопельки, брала лен дрібненький, Нічо мені не в голові - їно ветрибеньки.
Ви, музики, грайте, грайте, а ви, люди, чуйте, А ви, старі, йдіть додому, молоді ночуйте. А ти, старий, за волами, тебе воли знають, Я, молода, до корчмоньки, де музики грають.