Вранці відкривши очі Бачу новий фільм – Ще одна серія з «Ілюзіі життя» Знову повірити штовхає у вічний біль
«Скорися нам, Не вір думкам!»
Я не чую твій шепіт, Не бачу твоїх справ Сум і відчай у серці Я довго тримав
Я не чую твій шепіт, Не бачу твоїх справ Я не хочу це нести Я все вже віддав
Забутися враз, Відчути знов все – Живе але пусте Чи знову торкнутися зачинених дверей? Я відчуваю, знаю вихід звідси є
Туди де час Не знайде нас
Я не чую твій шепіт, Не бачу твоїх справ Сум і відчай у серці Я довго тримав
Я не чую твій шепіт, Не бачу твоїх справ Я не хочу це нести Я все вже віддав
Все, що відбувається навколо – це гра! Розум не звільняється, лише сльози в очах Десь він є, той справжній світ До нього я прийду
Відкину біль, Розіб’ю сум! ------------------------------------------------- Утром, проснувшись рано, Вижу новый фильм. "Иллюзии Жизни" серия еще одна. Снова поверить и принять эту боль.
"Склонись же нам, Не верь мыслям!"
Я не слышу твой шепот, Не вижу твоих дел, Много горечи в сердце Я долго держал.
Я не слышу твой шепот, Не вижу твоих дел, Их нести я не стану, Я все уже отдал.
Забыться мне вдруг, Почувствовать вновь - Все живо но пусто. А может коснуться снова запертых дверей. Чувствую я и знаю - выход точно есть,
И время там Нас не найдет.
Все происходящее вокруг - это игра! Мысли замыкаются, только слезы в глазах Где он, тот реальный мир, К нему я приду,