Осінь закружляла пожовклим листям В парі із минаючим літнім вітром І шелест той нічним гуляє містом Із ліхтарями грає у повітрі А світла мерехтіння електричне Ввижається з землі напівпрозорим Не бачити нічого так незвично Густий туман вкриває все навколо
А з підвіконня тільки крок до ночі І погляд у вікно – ковток туману І наче бачать світ ранковий очі Та проти ночі ранок – то омана Відлуння кроків ще блукає містом І пам’ятає ніч тепло долоні Усе вчорашнє так тепер незвично І холодом зведе промерзлі скроні
Приспів: Крізь осені у небо Я мрію лиш про тебе (2)
Якби ж в останнє теплий літній вітер Простяг із неба знов свої долоні І хмари розігнавши теплим вихром Подарував на мить блакить безодні Я віднесу тебе туди, де світло Де сонце знову буде разом з нами Та на даху багатоповерхівки Сидітимемо разом із птахами