Жан Франко
цим ранком у обід
серпанком
туману він зустрів мене і вдарив хмарою об лід
В унісон
серце і розум віддавна від дна би метнулись
моя вина
Бачив сон зрозуміти не міг чи це добре
коли паде назустріч сніг
За станком
у стаді стільки літ
фіранку подер
з розбитого вікна простив але не зник мій слід
Руки об скло гратами шкіру стер
вітер піском витер кров моїх багряних озер
Сутінки шкірились з темних джерел не орел і не крук та летів
пропадає звук . . .
віддаляється стук, тихий шум... я вгадав: -
\"паде мені назустріч сніг..\"
Tamao2016©)
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1