Чи думав колись, шо не думати буде за щастя досить протоптаних стежок у рай земний баста А щастя в мені у тобі відчувай лови мить це байдуже, сумно і смішно, це слово, що коштує вічність це сяйво ,що полум"ям ніжним в душі майорить
Чи думав колись шо спалю всі мости Думав багато й загнав сам себе у в"язницю бажань тісно і гаряче в ній і вихід не можна знайти логіка рве на шматки отруюють мої не мої думки
Чи думав колись шо спалю всі мости листя обтрушу, обріжу коріння і вирвусь без нього рости бачив у снах тільки постать на обрії заходу кров"ю залита й облизують плоть жаром янголи вогняні
Але я тут і не тут, а ти тут але там, візьму more і віддам, з вами разом і сам, рай відкритий нам!)
Не знаю чи довго прийшлось би змивати закони зі стін Не знаю чи варто калічити ноги на полі закопаних мін Та раптом стіна побіліла і вмить пташкою світ облетів я найбілшу дурницю зробив лишній крок, певно зайве стерпів та засвоїв урок, як і чому хай розсудять внизу, бачу вночі під землею очі заплющу лечу, долоню бога всесвіту дотик відчув по плечу, більше не плачу життям не плачу I just don't give a fuck flying from human zoo