Я полечу за сонцем В прозорі хвилі твоїх днів, Буду вітром омивати Сни забутих берегів. Ти даш мені надію Знайшовши шлях від забуття, Я божевільний в свому божевіллі І кожне нове завтра, мов нова стіна. Минулого розвіявся вже дим Розсипали давно слова розплющ світанок, мене в собі відкрий Я чую що вона іще жива. Я вірю, від надії вільний і що як залишився цей звук.. у свому божевіллі – божевільний, Сам у теплі холодних рук.
Пр..
Й де крізь нас світлом час, ми тільки мить, До низу йти чи вверх, в блакить?.. Й де крізь нас світлом час Торкнутись неба, що згорить Й де крізь нас світлом час Лише коротокий тихий звук Ми шепіт між холодних рук…